Юлія Овчинникова НауковецьЕкологДепутат
Країна потребує рішучих та ефективних рішень. Сьогодні не достатньо просто працювати, потрібно будувати країну для майбуніх поколінь.
Законотворча діяльність
Законотворча діяльність
Ефективні ініціативи для захисту довкілля та наближення України до європейських стандартів.
законопроєкти — подано у співавторстві, з них 68 набули чинності.
поправок — враховано 197 (25%).
Моя законотворча робота зосереджена на шести ключових векторах, які формують безпечне та європейське майбутнє України:
- Довкілля: захист нашої природи та перехід до раціонального управління ресурсами.
- Європейський вектор: гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС.
- Екобезпека: створення надійного екологічного щита для нашої держави.
- Гуманність: жорстка протидія знущанню з тварин та збереження унікальних екосистем.
- Людиноцентричність: дієвий соціальний та трудовий захист наших громадян.
- Санкційний фронт: системне посилення міжнародного тиску на російську федерацію.
Головні законодавчі досягнення
Серед ключових законів, над якими я працювала і які вдалося ухвалити, варто виділити наступні:
- Збереження лісових екосистем. (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів»). Ми встановили чіткі правові механізми для захисту самосійних лісів, стимулюємо лісорозведення та суттєво ускладнили зміну цільового призначення лісогосподарських земель.
- Європейські стандарти захисту природи. (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу»). Цей документ гарантує виконання наших зобов’язань перед ЄС та сприяє реальній охороні біорізноманіття, флори і фауни.
- Обмеження використання піротехніки. (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів»). Ми жорстко врегулювали правила безпеки та обігу піротехніки, щоб захистити здоров’я людей та зменшити негативний вплив на довкілля.
- Розширення природно-заповідного фонду. (Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”»). Мої зусилля тут спрямовані на посилення збереження унікальних природних територій та об’єктів, а також на розширення їхньої класифікації.
Санкційна політика та економічний удар по ворогу
Окремо хочу відзначити роботу над Постановою Верховної Ради України щодо санкцій проти російської федерації та республіки білорусь. Цією ініціативою ми закликаємо міжнародну спільноту до жорстких і послідовних дій:
- запровадити міжнародні санкції на імпорт деревини, риби та морепродуктів із країн-агресорів;
- повністю заборонити експорт обладнання для лісозаготівлі та рибної промисловості до цих країн.
Я переконана: такі кроки є абсолютно необхідними, адже вони суттєво підсилюють економічний тиск на ворога та допомагають захистити глобальні екологічні стандарти.
Європейський Союз
Важливим етапом інтеграції до ЄС став двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який відбувся у червні 2025 року. Процес охопив Розділ 27 «Довкілля та зміна клімату» в межах Кластеру 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання».
Для мене євроінтеграція у сфері довкілля — це не просто формальне наближення національного законодавства до норм ЄС. Я переконана, що це наше фундаментальне зобов’язання перед суспільством та майбутніми поколіннями: зробити Україну екологічно безпечною, кліматично сталою та енергоефективною державою.
Попри повномасштабну війну, ми не відмовляємося від своїх глобальних зобов’язань і продовжуємо впевнений рух до кліматичної нейтральності до 2050 року. Для забезпечення цього курсу ми вже ухвалили ключові стратегічні документи:
- Стратегію кліматичної політики та екобезпеки;
- Національний енергетичний і кліматичний план;
- План дій щодо системи торгівлі викидами;
- Дев’ять планів управління річковими басейнами.
Впровадження європейських екологічних інструментів
Наразі я та моя команда активно працюємо над імплементацією профільного законодавства. Ми впроваджуємо дієві європейські механізми: оцінку впливу на довкілля (ОВД), стратегічну екологічну оцінку (СЕО) та систему моніторингу, звітності й верифікації викидів (MRV). Крім того, ведеться комплексна підготовка до впровадження норм Європейського кліматичного закону в Україні.
Зелений перехід — це наш свідомий стратегічний вибір. Війна не зупинила реформи. Навпаки, вона вкотре довела: лише сильна, стійка та екологічно безпечна держава здатна протистояти будь-яким викликам.
Міжнародна робота
міжнародне співробітництво
Міжнародна робота зосереджена на мобілізації світової підтримки України, просуванні нашого євроінтеграційного курсу та притягненні агресора до відповідальності за екологічні злочини.
З 2021 року я маю честь бути членкинею Української частини Парламентського комітету асоціації Україна – ЄС. У межах цього міжпарламентського діалогу я активно працюю над просуванням нашої євроінтеграційної адженди: від енергетичної безпеки та транспорту до сільського господарства і захисту прав людини. Спільно з європейськими колегами ми формуємо рішення, які допомагають зміцнювати підтримку України та наближають справедливість для жертв війни.
Ключовими майданчиками для адвокації наших інтересів є мої щорічні візити на Всесвітній економічний форум у Давосі та Мюнхенську безпекову конференцію. Там я зосереджую увагу на мобілізації фінансової, військової та гуманітарної підтримки, а також активно просуваю тему невідворотності покарання рф за воєнні злочини та злочини проти природи.
Екологічна дипломатія на світовому рівні
Захист довкілля під час війни потребує глобальних рішень, тому я використовую міжнародні трибуни для захисту нашої природи:
- Канада (COP15): У грудні 2022 року у складі офіційної делегації я працювала на 15-й Конференції Сторін Конвенції про охорону біологічного різноманіття, де відстоювала інтеграцію природоорієнтованих рішень у політику та розвиток сталих міст.
- Global COP27 Legislator Summit: Я звернулася до світової спільноти із закликом визнати екоцид в Україні міжнародним злочином та створити окрему глобальну програму з відновлення нашого довкілля.
- Польща (IKI Networking Workshop): На запрошення GIZ Ukraine я виступила у Кракові, де ми з урядовцями України та Німеччини узгоджували спільні дії щодо зеленого відновлення, оновлення кліматичної політики та енергетичного переходу.
Двостороннє співробітництво та підтримка громад
Я постійно розширюю мережу міжнародних контактів для вирішення конкретних проблем українців:
- Велика Британія: Я провела серію зустрічей із британськими парламентарями, з якими ми відвідали реабілітаційні та протезні центри у Львові. Також у вересні 2025 року у Вінниці я зустрілася з делегацією на чолі з Алексом Собелом. Ми обговорили гуманітарне розмінування та розвиток міжнародної співпраці на базі переміщеного Донецького національного університету імені Василя Стуса.
- Данія: Під час робочого візиту ми провели зустріч за участі Посла України, волонтерів та громадськості, щоб обговорити питання освіти дітей, підтримки військових та збереження нашої ідентичності. Крім того, я взяла участь у форумі «Жіноче лідерство під час війни 2.0», де наголосила на необхідності репараційних кредитів та ключовій ролі України в новій європейській системі безпеки.
- Чехія: Під час офіційного візиту до Парламенту в Празі я провела зустрічі з головою Сенату та очільниками комітетів для координації спільних дій щодо екобезпеки, підтримки ВПО та ветеранів.
- Швейцарія: На запрошення DCAF у Женеві я долучилася до обговорення питань захисту прав людини, гуманітарного права та розслідування воєнних злочинів.
- Німеччина: У серпні 2025 року я стала учасницею академії G-CAP на кампусі ООН у Бонні, де разом із колегами з 32 країн напрацьовувала рішення для сталого відновлення.
Окрему увагу я приділяю повоєнному відновленню громад. Виступаючи на міжнародній парламентській онлайн-дискусії (за участі понад 20 країн), я чітко наголосила: для України стійкість міст — це не лише про відбудову. Це наша щоденна реальність війни, здатність громад виживати та діяти попри енергетичний терор, блекаути та морози.
Спостережні місії ПАРЄ: захист демократії
Окремим вагомим напрямом моєї міжнародної роботи є захист демократичних процесів у країнах-партнерах. У складі офіційних спостережних місій Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) я беру безпосередню участь у моніторингу ключових виборчих кампаній.
- Президентські вибори в Республіці Польща: Під час першого туру я здійснювала моніторинг надзвичайно складної та динамічної кампанії, у якій змагалися 13 кандидатів. Спільно з німецьким колегою-парламентарем я особисто перевіряла роботу низки виборчих дільниць, зокрема в місті Лодзь. Я відзначила, що кампанія супроводжувалася гострими дебатами та мала потужний фокус на темах безпеки, євроінтеграції й, що вкрай важливо, подальшої підтримки України. За результатами нашого моніторингу було зафіксовано високий рівень політичної конкуренції та вихід до вирішального другого туру Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького.
- Президентські вибори та референдум у Молдові: Не менш стратегічним досвідом став мій моніторинг виборів та референдуму щодо євроінтеграції сусідньої держави. Наша місія ПАРЄ зафіксувала безпрецедентну кампанію з дезінформації та колосальний російський вплив. Ворог мав чітку мету — зірвати референдум та зупинити європейський рух країни. Попри цей тиск, я стала свідком того, як визначальну роль відіграло голосування молдовської діаспори, завдяки якому інтеграцію до ЄС підтримали 50,46% виборців. Для мене очевидно, що ці вибори стали справжнім геополітичним маркером для Молдови, який остаточно закріпив її європейський шлях напередодні вирішальних парламентських виборів.
Міжнародна робота
59 пропозиції для резолюцій у співавторстві та 41 виступ на дебатах у ПАРЄ з питань прав людини, екології та євроінтеграції.
ПАРЄ першою серед міжнародних організацій виключила росію зі свого складу та визнала її країною-терористом.
Визнання права на безпечне для життя і здоров’я довкілля як частини системи прав людини у резолюціях ПАРЄ.
З січня 2020 року розпочалася моя активна робота у складі Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). За 5 років я стала співавторкою 54 пропозицій до резолюцій та ініціювала 41 тему для дебатів.
Працюючи у двох ключових комітетах — з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, а також з питань культури, науки, освіти та медіа — я зосередила увагу на захисті довкілля, прав на освіту, а також прав жінок, мігрантів і національних меншин. Більшість моїх доповідей мали чітку мету: привернути увагу світу до порушень прав людини російською федерацією, руйнування демократії та необхідності жорсткої протидії екоциду.
Міжнародне правосуддя та криміналізація екоциду
Моїм ключовим пріоритетом у складі української делегації є просування ініціативи щодо визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином. Завдяки нашим спільним зусиллям ПАРЄ закликала до створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів рф та запропонувала визнати екоцид міжнародним злочином проти людяності.
Особливою відповідальністю для мене стала майже дворічна робота в Комітеті експертів (PC-ENV) над новою глобальною Конвенцією Ради Європи про захист довкілля через кримінальне право. Я мала честь бути доповідачкою та представляти державам-членам ПАРЄ всі етапи підготовки цього історичного, юридично зобов’язуючого інструменту. У квітні Конвенцію ухвалили: вона чітко криміналізує особливо тяжкі екологічні правопорушення (фактично — екоцид) та запроваджує жорстку корпоративну відповідальність і санкції.
Кліматичні ініціативи та захист довкілля
Я системно працюю над оновленням європейських екологічних норм:
- Навесні 2024 року я представила резолюцію та рекомендації ПАРЄ «Стратегії Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі», підготовка яких тривала з 2021 року.
- Як представниця політичної групи ALDE, я виступала на Всесвітньому форумі демократії у Страсбурзі (листопад 2021 року) з фокусом на зв’язок біорізноманіття, зміни клімату та здорового довкілля.
- З 2022 року я є активною учасницею Мережі парламентаріїв за здорове довкілля (NCP), що просуває право на стійке довкілля в національному та міжнародному законодавстві.
- Я ініціювала обговорення з парламентарями Італії, Португалії та Іспанії щодо гармонізації екологічного законодавства, посилення відповідальності за екологічні воєнні злочини та пріоритетності екологічного відновлення України.
Підтримка громад та регіональний розвиток
Повоєнне відновлення неможливе без сильних місцевих громад, тому я активно залучаю європейські інструменти для їхньої підтримки:
- 48-й Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи (березень 2025 року): Як генеральна репортерка ПАРЄ з питань регіональних та місцевих влад, я представила свій мандат і обговорила з політичними групами Конгресу питання підтримки України.
- Приз Європи: Працюючи в профільному підкомітеті, ми досягли вагомого визнання для українських міст. Вінниця отримала Почесну Відзнаку Ради Європи, Рівне — Почесний Прапор, а Хмельницький здобув найвищу нагороду — Приз Європи.
- Європейська соціальна хартія: У 2024 році я представляла Україну на Конференції високого рівня у Литві.
- Також я беру участь у роботі Комітету Works of Art.
Захист демократії: спостережні місії
Окрім законотворчої та дипломатичної роботи, я регулярно працюю у складі міжнародних спостережних місій ПАРЄ, захищаючи демократичні процеси у Європі. Зокрема, я брала участь у моніторингу виборів у Республіці Боснія і Герцеговина (жовтень 2022 року), Республіці Молдова (вересень 2024 року) та президентських виборів у Польщі (2025 рік).
Моя робота у ПАРЄ — це інструмент прямого впливу на формування європейських рішень. Це можливість мобілізувати міжнародну підтримку, зміцнювати співпрацю та робити все, щоб голос України був почутий і врахований на найвищому рівні.
Екоцид
Завдяки моїй участі питання необхідності включення екоциду до Римського Статуту все частіше піднімається на міжнародній арені, що відкриває можливість ефективної та комплексної боротьби з цим злочином.
Екоцид також є однією з центральних тем Формули миру Президента України Володимира Зеленського, що підкреслює глобальну важливість захисту довкілля від злочинних дій.
Екоцид
Екоцид є однією з центральних тем Формули миру Президента України Володимира Зеленського, що підкреслює глобальну важливість захисту довкілля від злочинних дій та їх наслідків.
Дев’ятнадцять народних депутатів України об’єдналися в міжфракційне депутатське об’єднання «За довкілля, проти екоциду».
Боротьба за визнання екоциду як міжнародного злочину
Боротьба за визнання екоциду як міжнародного злочину
Завдяки моїй участі питання міжнародного визнання та необхідності включення злочину екоциду до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду набувають все більшої актуальності на глобальних та національних майданчиках, що відкриває можливість ефективної та комплексної боротьби з цим злочином.
Вже 09 травня 2025 року у Львові 39 країн, серед яких 20 держав ЄС, підписали політичну декларацію про створення Спеціального трибуналу під егідою Ради Європи для розслідування злочину агресії рф проти України.
Боротьба за визнання екоциду як міжнародного злочину
депутатів об’єдналися в міжфракційне об’єднання «За довкілля, проти екоциду».
злочин — екоцид як злочин під юрисдикцією Міжнародного кримінального суду.
У 2022 році я долучилася до Міжнародного парламентського альянсу за визнання злочину екоциду, ініційованого євродепутаткою Марі Туссен. Відтоді я невпинно працюю над тим, щоб екоцид був визнаний на глобальному рівні, а відповідні зміни — внесені до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Саме за моєю ініціативою заклики щодо включення екоциду до Римського статуту були успішно закріплені в Резолюції та Рекомендації ПАРЄ (у межах доповіді про вплив збройних конфліктів на довкілля).
На національному рівні я згуртувала колег і очолила міжфракційне депутатське об’єднання «За довкілля, проти екоциду» (19 народних депутатів) для вдосконалення українського законодавства. Також, як голова депутатського об’єднання «Екологічна безпека», я веду постійну роботу з експертами та Офісом Генерального прокурора щодо криміналізації екоциду. Зокрема, ми спільно з міжнародними колегами направили офіційне колективне звернення до прокурора Міжнародного кримінального суду із закликом визнати екоцид п’ятим злочином під його юрисдикцією.
Цю тему я системно піднімаю на найвищих міжнародних майданчиках. Наприклад, на платформі Європейського парламенту та під час конференції «United for Justice. United for Nature» у Києві я детально доповідала про підрив Каховської ГЕС як безпрецедентний акт екоциду.
Глобальна адвокація: ключові події 2025 року
Увесь 2025 рік був присвячений інтенсивній міжнародній адвокації:
- Лютий (Варшава): Виступ на заході SGH Warsaw School of Economics. Я акцентувала на тому, що росія системно вчиняє екологічні злочини (руйнування морів, підрив ГЕС). Окремо підкреслила ризики радіаційної безпеки через атаку дрона на саркофаг ЧАЕС та важливість «Екологічного договору для України».
- Квітень (Велика Британія): Участь у заході від Stop Ecocide International. Мій виступ перед британськими громадянами був присвячений Формулі миру Президента України Володимира Зеленського, екологічній відповідальності та ролі ПАРЄ у визнанні екоциду.
- Червень (Київ): Виступ на Міжнародній науковій конференції «Ecology. Human. Society» (КПІ ім. Ігоря Сікорського) перед науковцями з понад 10 країн. Головний меседж: екоцид має стояти в одному ряду з геноцидом та воєнними злочинами.
- Вересень (Німеччина): Спільно з командою та Stop Ecocide International ми провели масштабну дискусію (понад 350 учасників) щодо історичної реформи екологічного кримінального права в ЄС та імплементації нової Директиви.
- Листопад (Брюссель): Виступ на виставці «Stop Ecocide Ukraine», яка наочно довела європейцям: війна росії спрямована не лише проти людей, а й проти наших природних екосистем.
Справжнім історичним проривом став липень 2025 року, коли Міжнародний Суд ООН у своєму консультативному висновку чітко заявив: держави мають юридичні зобов’язання захищати довкілля, співпрацювати через кордони та відшкодовувати завдані збитки.
Моя головна мета — сформувати ефективні міжнародні механізми захисту довкілля та домогтися невідворотної відповідальності для всіх осіб і установ, винних у вчиненні злочинів проти нашої природи.
Ініціативи для збереження біорізноманіття та вдосконалення екологічного законодавства.
Моя робота в профільному Комітеті Верховної Ради України спрямована на фундаментальне законодавче врегулювання питань охорони довкілля, захисту тварин та збереження біорізноманіття.
Щоб формувати якісну державну політику, я ініціюю та проводжу фахові комітетські слухання із залученням міжнародних експертів. Серед найважливіших:
- «Вплив воєнних дій на довкілля в Україні та його відновлення до природного стану» (листопад 2022 року).
- «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій…» (жовтень 2024 року). За результатами цих слухань у січні 2025 року ми затвердили чіткі рекомендації та конкретні завдання для виконання міжнародних угод щодо охорони біорізноманіття. Згодом, під час стратегічної наради у Львівській ОДА разом із науковцями та екологами ми детально обговорили практичну реалізацію цих рекомендацій.
Моя діяльність не обмежується кабінетами — я регулярно проводжу виїзні засідання та офіційні зустрічі безпосередньо в установах природно-заповідного фонду (ПЗФ), щоб вирішувати проблеми збереження територій на місцях. Також я модерувала фінальну сесію національного форуму «Україна 30. Екологія», присвячену розвитку ПЗФ. Окремо брала участь у спільному виїзному засіданні екологічного та євроінтеграційного комітетів на Закарпатті, де ми проінспектували об’єкти вітрогенерації в Карпатах.
Керівництво підкомітетом та робочими групами
Як голова підкомітету, я ініціювала створення низки важливих робочих груп при Комітеті:
- з гуманізації ставлення до тварин у розважальній діяльності та впровадження їхньої обов’язкової ідентифікації та реєстрації;
- з питань формулювання потреб установ ПЗФ у першочергових законодавчих змінах;
- з розроблення ініціатив щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД) у лісогосподарській галузі;
- з удосконалення системи екологічної освіти в Україні.
Окремо хочу відзначити, що 10 червня 2025 року мене було призначено головою Робочої групи щодо імплементації норм Директиви ЄС 2024/1203 про захист довкілля за допомогою кримінального права. З січня 2026 року наша група вже розпочала активну роботу над адаптацією українського законодавства.
Діалог із громадянським суспільством та урядом
Для мене принципово важливо чути голос громадськості. У червні 2025 року я підтримала ініціативу громадянського суспільства та провела першу зустріч дієвого діалогового майданчика між владою та екоактивістами. Ми обговорили формування екологічного порядку денного для Ukraine Recovery Conference, імплементацію європейських директив та вдосконалення закону про ОВД.
У серпні 2025 року відбулася друга нарада діалогового майданчика, присвячена лісовій галузі. Разом із правоохоронцями, антикорупційними інституціями та ГО ми жорстко обговорили зростання правопорушень під час війни, схеми фальсифікації обліку деревини та необхідність захисту пралісів. Водночас ми відзначили позитивні зрушення у цифровізації лісового господарства та визначили кроки для подальшого вдосконалення контролю.
Міжнародні екологічні перемоги України
Я пишаюся тим, що завдяки моїм численним зверненням до Міністерства, Україна офіційно підписала Угоду про відкрите море (BBNJ Agreement) у Нью-Йорку. Ми стали 141-ю державою-учасницею, яка має право створювати морські природоохоронні території та захищати біорізноманіття за межами національних вод.
Ще одним історичним кроком стало приєднання України у жовтні 2025 року в статусі асоційованого члена до The Global Biodiversity Information Facility. Це визнання нашої держави частиною глобальної наукової спільноти. Понад 2 мільйони записів про нашу флору і фауну стали частиною світової бази даних. Навіть під час війни наші біологи зберігали унікальні колекції та евакуйовували гербарії, щоб жодна частинка нашої природи не зникла.
Експертні дискусії та зелене відновлення
- Березень 2025: Участь в експертній дискусії «Вода у вогні війни» (КНУ ім. Т. Шевченка) до Всесвітнього дня води.
- Організація дискусії з колегами з України та Великої Британії про роль зелених фінансових інструментів у відбудові нашої держави.
Усі ці ініціативи мають єдину мету: покращити державну політику, впровадити дієві механізми захисту довкілля та підвищити ефективність роботи наших екологічних інституцій.
Міжпарламентська співпраця з Литовською Республікою
Міжпарламентська співпраця з Литовською Республікою
Міжпарламентська співпраця України та Литви сприяє підтримці військових, економічних і гуманітарних ініціатив, а також підвищує ефективність міжнародної підтримки України у складний для держави час.
У жовтні 2019 року була створена Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських звʼязків з Литовською Республікою, до якої увійшов 61 народний депутат. Мене обрали співголовою цієї групи. З 2020 року я також працюю у складі Української частини Комітету Ради обмінів молоддю України та Литви, головною метою якої є підтримка співпраці молоді та розбудова дружнього партнерства між нашими народами. Загалом, участь нашої делегації у двосторонніх зустрічах сприяє висвітленню потреб України у військовій, економічній та гуманітарній сферах. Уся отримана інформація безпосередньо використовується під час виконання депутатських повноважень та забезпечення міжпарламентської діяльності.
До 2022 року я брала участь у низці ключових заходів з міжпарламентських звʼязків з Литовською Республікою. Серед них — форум «Діалоги про реформи на шляху до Вільнюса», де під час панельної дискусії «Захист довкілля» я окреслила євроінтеграційні процеси, імплементацію директив та підтримку парламентом екологічних законопроєктів. На VI Українсько-литовському економічному форумі «Економіка й пандемія: криза та нові можливості», організованому УСПП, я виступила з доповіддю щодо стану міжпарламентської співпраці. Також було організовано спільний захід «Україна – НАТО» за участю парламентарів з України, Литви та Великої Британії, та забезпечено участь у роботі офіційної делегації на чолі зі спікером Сейму Вікторією Чмілітє-Нільсен. Окремою важливою подією стала виставка «Ми Вас чекаємо. Ми Вас шукаємо. Не забуваємо!», яку ми спільно з Послом Литви провели 7–10 вересня 2021 року у приміщенні Верховної Ради, щоб привернути увагу світу до посягань на нашу незалежність та питання звільнення політв’язнів, полонених і зниклих безвісти на Донбасі та в Криму.
Гуманітарна підтримка під час повномасштабної війни
У травні 2022 року я відвідала Литву з метою підтримати наших громадян, дізнатися про їхні потреби та донести ці питання до литовської влади. Я офіційно відвідала реєстраційні центри у Вільнюсі та Каунасі, поспілкувалася з українцями, а також завітала до Суботнього дитячого хабу «Українські діти у Литві» — унікального простору, відкритого у березні 2022 року спільними зусиллями бізнесу та влади. На знак вдячності, у січні 2023 року (у День Української Державності) наша група ініціювала звернення до Президента щодо присвоєння Вільнюсу звання «Місто-рятівник». Звернення підписали 54 депутати, і Володимир Зеленський присвоїв цю почесну відзнаку столиці дружньої Литви за виявлений гуманізм та всебічну допомогу українцям.
Екологічна, безпекова та освітня інтеграція (2023 рік)
У червні 2023 року разом із Лаурінасом Кащюнасом (Laurynas Kasčiūnas), головою комітету нацбезпеки Сеймасу та головою групи дружби, ми взяли участь у III Міжнародній конференції «Міжнародна безпека у світлі сучасних глобальних викликів. Країни Балтії – Україна». Там я виступила з пленарною доповіддю про руйнівний вплив російського екоциду на європейські країни.
У вересні 2023 року під час відрядження я отримала відзнаку від Університету Вітовта Великого (Vytauto Didžiojo universitetas) за багаторічну освітньо-наукову співпрацю. Нагороду вручали у першому в ЄС Українському Культурному Центрі за участі Першої Леді Литви Діани Науседи. Тоді ж я завітала до Міжнародної української школи у Вільнюсі, куди ми від групи дружби придбали та передали ноутбук і принтер. У листопаді 2023 року академічна співпраця продовжилася на конференції «Вища освіта в турбулентний час» (на базі VDU Švietimo akademija), а також на Міжнародній конференції «Вільнюс – центр об’єднання української діаспори», яка відбулася у Сеймасі за участі керівництва парламенту та уряду Литви.
Стратегічні кроки у 2025 році
Я мала нагоду виступити на заході з нагоди отримання Вільнюсом почесного статусу Зеленої столиці Європи 2025. Як співголова міжпарламентської групи, 5 березня 2025 року я мала честь супроводжувати литовську делегацію під час її офіційного візиту. Ми відвідали Полтаву, де обговорили обороноздатність, розвиток тилових структур, логістику та євроінтеграцію регіону. Окремо обговорили відкриття переговорного кластера та розширення військової співпраці. Згодом, у жовтні 2025 року, я взяла участь у ще одній зустрічі з головою Сейму Литовської Республіки та делегацією під час їхнього візиту в Україну.
МФО «Гуманна країна» активно працює над формуванням культури гуманного ставлення до тварин, посиленням законодавчого захисту їхніх прав та інтеграцією європейських норм у національне законодавство.
12 грудня 2019 року я разом із колегами-депутатами IX скликання з фракцій «Слуга народу», «Голос», «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» ініціювала створення міжфракційного депутатського об’єднання «Гуманна країна». Наразі наше об’єднання налічує 30 народних депутатів. За час своєї діяльності ми направили 40 офіційних звернень щодо захисту прав тварин та вирішення екологічних питань.
Наша головна мета — формування культури гуманного ставлення до тварин, посилення законодавчого захисту їхніх прав та інтеграція європейських норм у національне законодавство.
Наші ключові законодавчі ініціативи:
- Закон України щодо використання та обігу піротехнічних виробів (від 11.04.2023 № 3039). Цей документ ми розробили у тісній співпраці з організаціями UAnimals та АЗОУ. Він передбачає:
– заборону на використання, продаж та передачу феєрверків певних класів;
– заборону на продаж феєрверків класу F1 особам, які не досягли 16 років. - Закон України щодо імплементації міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу (від 15.07.2021 № 1684). Документ суттєво посилює захист тварин і включає такі нововведення:
– посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами;
– введення понять «каліцтво тварини» та «тілесне ушкодження тварини» для більш ефективного правозастосування;
– заборону на регулювання чисельності тварин негуманними методами;
– заборону на фотопослуги з дикими тваринами;
– створення дієвого механізму охоронних зон для збереження рідкісних видів. - Законопроєкт щодо приведення законодавства у відповідність до Європейської конвенції про захист домашніх тварин (від 07.06.2024 № 11328). 15 січня 2026 року ми ухвалили його в першому читанні, і зараз триває активна підготовка до другого. Він передбачає:
– введення нових понять — «залишення тварини напризволяще» та «догхантери»;
– повну заборону діяльності догхантерів;
– заборону використання тварин у рекламі та розвагах без забезпечення відповідних умов;
– заборону хірургічних операцій для зміни зовнішнього вигляду тварин (купірування хвостів, вух тощо). - Законопроєкт щодо захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності (від 21.04.2021 № 5409). Проєкт передбачає повну заборону використання тварин у цирках. Державні цирки будуть зобов’язані передати тварин до реабілітаційних центрів та притулків, які можуть забезпечити належні умови для їхнього утримання.
Спільні ініціативи та міжвідомча співпраця
Діяльність нашого об’єднання виходить за межі парламентської зали і включає активну роботу на місцях:
- Всеукраїнська зоозахисна премія: ми підтримуємо та відзначаємо активістів і організації, які щодня рятують тварин.
- Ветеринарний контроль: проведення регулярних нарад із Держпродспоживслужбою та зоозахисниками щодо діяльності ветеринарних клінік, лабораторій та профілактики сказу серед диких тварин.
- Врегулювання перетину кордону: спільні обговорення правил перетину кордону з тваринами за участі Держпродспоживслужби, Державної митної служби (ДМСУ), Державної прикордонної служби (ДПСУ) та громадськості.
- День кінолога в Україні: спільно з понад 40 депутатами я ініціювала запровадження цього професійного свята (наразі документи перебувають на розгляді в Кабінеті Міністрів).
- Навчання для правоохоронців: 13–14 лютого 2025 року я взяла участь у тренінгу для прокурорів та слідчих, присвяченому специфіці розслідування справ щодо жорстокого поводження з тваринами.
Підтримка молоді
Просвітницькі заходи
Освіта є основою для побудови сталого та процвітаючого майбутнього української держави.
Підтримка науки
Розвиток науки та наукових досліджень відкриває шлях до технологічного прогресу та підвищення конкурентоспроможності України.
Громадянська освіта
Громадянська освіта
Громадянська освіта формує активне суспільство, здатне захищати демократичні цінності та сприяти позитивним змінам у країні.
Упродовж своєї діяльності на посаді народного депутата України я завжди приділяла значну увагу підтримці та розвитку молоді, адже саме молоде покоління є основою для відбудови країни та реалізації її європейського курсу. Я ініціювала та підтримала низку заходів, спрямованих на активну участь молоді в суспільно-політичному житті, розвиток професійних навичок та екологічної свідомості.
Важливим етапом у становленні державної молодіжної політики стало ухвалення Закону України № 1414-IX. Я мала честь бути співавторкою цього Закону, який став потужним фундаментом для розвитку молодіжних ініціатив та створення умов для повноцінної реалізації потенціалу молодого покоління.
Я активно долучаюсь до міжнародних зустрічей з молодими лідерами. У жовтні 2023 року разом із колегою Марією Мезенцевою ми зустрілися з 20 молодими лідерами з Хмельницького у стінах Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Ми обговорили роль молоді у процесах державотворення, поділилися досвідом української делегації та окреслили можливості співпраці з європейськими інституціями. Окремою складовою моєї роботи є сприяння політичному лідерству через такі програми, як The Alliance of Her, де я постійно акцентую увагу на ролі молоді в побудові демократичного суспільства.
На національному рівні я підтримую відкритий діалог із молоддю. Спільно з Міжнародним республіканським інститутом (IRI) ми організували зустріч із молодіжними працівниками Вінниці. Під час заходу ми обговорили політичну та громадську участь молоді у прийнятті рішень на всіх рівнях, європейську молодіжну співпрацю та залученість до процесів державотворення.
Значну увагу я приділяю підтримці молодих науковців. У червні 2023 року я виступила у Швеції на щорічній конференції Європейської ради аспірантів та молодих вчених (Eurodoc), де наголосила на важливості донесення до міжнародної спільноти викликів, з якими стикається Україна, зокрема проблеми екоциду. Питання збереження довкілля ми також активно обговорювали з молодими екоактивістами під час Всеукраїнського форуму «Eco Future of Ukraine».
Ми втілюємо багато ініціатив спільно з університетами. У квітні 2025 року я долучилася до організації Міжнародного зеленого форуму «DONNU GREEN DEAL 2025», який відкрився у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Метою форуму стало посилення співпраці між академічною спільнотою, громадами та бізнесом задля зеленого відновлення України. Під час заходу було презентовано освітні екологічні програми факультету хімії, біології та біотехнологій.
Крім того, спільно з ДонНУ та громадськими природоохоронними організаціями ми провели практичний тренінг із залучення молоді до сфери охорони природи та основ написання грантових проєктів. Мною також було ініційовано проєкт із навчання студентів ДонНУ застосуванню цифрових інструментів для моніторингу довкілля та прийняття рішень на основі даних. Окремо хочу відзначити підтримку проєкту для студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, які на базі Національного природного парку «Холодний Яр» вивчали європейські підходи до менеджменту природоохоронних територій. Загалом, я завжди підтримую зв’язок з академічною спільнотою та беру участь в урочистих засіданнях Вченої ради ДонНУ імені Василя Стуса.
Важливим напрямом є підтримка освітніх та наукових закладів. У січні 2023 року разом з командою ми організували низку благодійних акцій: передали планшети для мобільного комп’ютерного класу Донецького національного університету та придбали обладнання для Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України. Також ми передали новорічні подарунки дітям, зокрема тим, що постраждали від війни та були вимушені покинути свої домівки.
Лісова політика та захист лісових ресурсів
Лісова політика та захист лісових ресурсів
Ініціативи для збереження старовікових дерев, боротьба з незаконними рубками та екологічне управління лісами.
10 000 га лісів на Рівненщині збережено завдяки ініціюванню їх передачі під охорону.
Запроваджено механізм збереження старовікових дерев під час проведення рубок та контроль за його виконанням.
Моя діяльність у сфері лісової політики спрямована на збереження лісових ресурсів, захист найстаріших дерев та вдосконалення екологічних норм у лісовому господарстві. Ми запровадили дієвий практичний механізм збереження старовікових дерев під час рубок, виконання якого тепер перебуває під чітким контролем Міндовкілля та лісівників. Окремим важливим етапом став мій безпосередній внесок у розробку Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, зокрема щодо обов’язкового включення до неї екологічних стандартів.
Протидія незаконним вирубкам та сумнівним ініціативам
Завдяки нашій послідовній роботі вдалося зупинити низку шкідливих рішень. По-перше, я домоглася блокування законопроєкту № 9516, який передбачав катастрофічне збільшення масштабів рубок лісів. По-друге, ми не допустили спрощення процедур санітарних, лісовідновних та інших видів рубок, що могли б легалізувати незаконні вирубки рідколісся. Більше того, за моїми зверненнями було ініційовано кримінальні провадження щодо зловживань під час проведення рубок переформування. У межах цих справ уже висунуто підозри посадовцям, причетним до незаконних вирубок.
Нові механізми захисту лісових ресурсів
Для системного захисту нашого національного багатства я ініціювала та забезпечила впровадження низки інструментів:
- механізм ідентифікації та збереження самосійних лісів;
- жорстку заборону на використання інвазійних видів дерев у лісорозведенні (також було розроблено відповідний офіційний список інвазійних порід);
- механізм захисту комунальних лісів від незаконного привласнення на основі лісовпорядних матеріалів.
Точкові перемоги та відновлення екосистем
Я ініціювала розгляд у нашому комітеті критичного питання щодо збереження понад 10 000 га лісів на Рівненщині. Цей крок став переломним і призвів до подальшої передачі цих територій під надійну охорону. Також мені вдалося домогтися відкликання листа Держгеокадастру щодо розподілу необлікованих лісів, який штучно блокував їхню передачу в постійне користування.
Важливим напрямом нашої роботи є відновлення територій, що постраждали від війни. У квітні 2025 року я долучилася з вітальним словом до воркшопу «Відновлення лісосмуг після бойових дій: спільні рішення для громад». Цей захід об’єднав представників уряду, парламенту, місцевих громад та екологічної спільноти. Ми детально обговорили наслідки війни для агроландшафтів і довкілля, потреби громад у відновленні лісосмуг і розмінованих територій, законодавчі виклики, роль лісосмуг у кліматичній адаптації та можливості міжсекторальної співпраці.
Парламентський контроль та європейські стандарти
Моя системна робота над збереженням лісових ресурсів триває безперервно. Після ухвалення у 2021 році Закону України про імплементацію положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного і рослинного світу, ми змогли деталізувати підходи до збереження біорізноманіття в лісах. Я здійснюю постійний парламентський контроль за розробкою відповідних підзаконних актів та їхньою реальною реалізацією на місцях.
Усі ці ініціативи забезпечують ефективне управління лісовими ресурсами, жорстку протидію незаконним рубкам та гарантують збереження природного багатства України для майбутніх поколінь.
Збереження біорізноманіття та природоохоронні території
Збереження біорізноманіття та природоохоронні території
Працювала над тим аби зберегти біорізноманіття, розширювати природоохоронні території та забезпечувати ефективний захист природних екосистем України для нинішніх і майбутніх поколінь.
1500 гектарів карпатських лісів збережено завдяки створенню заказника «Бескид» у 2023 році.
Заблоковано законопроєкт №9316, який ніс загрозу знищення природно-заповідних територій.
Збереження біорізноманіття та природоохоронні території
Спільно з громадськістю та органами місцевого самоврядування ініційовано та створено ландшафтні заказники місцевого значення «Гора Лисківка» та «Гарячківка».
Спільно з громадськістю, науковцями та органами місцевого самоврядування створено охоронну зону площею 58 га для збереження виду, занесеного до Червоної книги України.
На законодавчому рівні я веду постійну боротьбу за збереження нашої природи. Мені вдалося заблокувати законопроєкт № 9136, який ніс пряму загрозу знищення природно-заповідних територій. Крім того, під час роботи над законопроєктом «Про основні засади державної кліматичної політики» я домоглася обов’язкового врахування принципу природоорієнтованості, що є фундаментом для сталого управління ресурсами. Серед моїх ключових ініціатив — євроінтеграційний законопроєкт № 4461 «Про території Смарагдової мережі» , який має забезпечити захист природних оселищ за європейськими стандартами. У межах цієї роботи я також ініціювала проєкт картування оселищ Смарагдової мережі в національному природному парку «Холодний Яр».
Ми запровадили принципово нові дієві механізми: створили правове підґрунтя для охоронних зон у лісах задля збереження біорізноманіття та видів із Червоної книги України. Відповідну постанову Кабінету Міністрів про порядок створення таких зон було розроблено та підтримано. Також я ініціювала захист нелісових природних екосистем — степів, луків та боліт — від штучного заліснення, і зараз жорстко контролюю виконання цієї заборони органами виконавчої влади. Було запроваджено механізм збереження пасовищ та сіножатей на комунальних землях, які не надані в користування. Окремо ми змінили вимоги до консервації земель: тепер консервація земель із порушеннями законодавства є обов’язковою, а консервація малопродуктивних земель із природним рослинним покривом — суворо заборонена.
Моя робота на місцях приносить конкретні результати для захисту екосистем у регіонах. У 2023 році я долучилася до створення заказника «Бескид» у Львівській області, який охопив понад 1500 гектарів цінних карпатських старовікових лісів. Я стала на захист національного природного парку «Гуцульщина» та допомогла зупинити незаконну діяльність ДП «Кутське лісове господарство», що вже призвело до висунення підозр посадовцям за незаконні рубки. Також мені вдалося захистити унікальну пам’ятку природи «Макове болото» від незаконного видобутку торфу, а історичну територію Буші вберегти від руйнівного видобутку вапняку.
Водночас я постійно ініціюю проведення робочих нарад щодо створення нових та розширення існуючих територій природно-заповідного фонду. Серед наших пріоритетів — створення національного природного парку «Чорний Ліс» та заказника «Нівецький», а також розширення НПП «Дермансько-Острозький» і «Верховинський».
Всі ці комплексні заходи допомагають зберігати біорізноманіття, розширювати природоохоронні території та забезпечують ефективний захист природних екосистем України для нинішніх і майбутніх поколінь.
Громадська діяльність
Громадська діяльність
Допомога постраждалим від війни, підтримка освіти, захист тварин та екологічні ініціативи.
Понад 300 родин ВПО отримали допомогу в рамках проєкту «Від допомоги до перемоги», включно з психологічною підтримкою, продуктовими та гігієнічними наборами.
Передача гуманітарної допомоги для медичних закладів у Вінниці, Миколаєві та Чернігові, включно з медичними препаратами, засобами гігієни та одягом для забезпечення їхньої діяльності в умовах війни.
Організувала допомогу Чонгарському дитячому садку “Червона шапочка” — на заміну вікон у приміщенні садку.
З перших днів повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, розпочала свою активну роботу ГО «Вінницький координаційний штаб допомоги». В межах цієї організації ми реалізували одразу кілька життєво важливих проєктів. Наприклад, соціальна ініціатива «Великі мрії маленьких українців» була створена спеціально для дітей-першокласників з родин ВПО: спільно з ГО «ДОМГО “Молодіжна ініціатива міст”» ми провели для них свято та вручили 30 наборів канцелярського приладдя.
Для мешканців Вінниці та області ми запустили великий проєкт «Від допомоги до перемоги». Він охоплював психологічні тренінги, індивідуальні консультації та видачу засобів гігієни й продуктових наборів, які отримали понад 300 родин. Окремо в межах цього проєкту ми підтримали працівників КНП «Станція переливання крові» з міста Краматорська, які були змушені релокуватися до Вінниці. Не забули ми і про тих, хто рятував своїх улюбленців: проєкт «Дай лапу» дозволив забезпечити кормом понад 130 родин переселенців, а також тих вінничан, які утримують 10 і більше врятованих тварин.
Загалом наш штаб опрацював та задовольнив понад 200 індивідуальних заявок на продукти харчування, засоби гігієни, ліки та одяг. Ми регулярно відправляли медичні препарати та гуманітарну допомогу до лікарень Вінниці, Миколаєва та Чернігова. Також ми закрили 20 цільових заявок для військовослужбовців, передавши їм продукти, ліки, бронежилети, каски та вогнегасники. Окрему підтримку переселенцям ми надали спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) — передали посуд, постільну білизну, рушники та ковдри для 30 родин ВПО. А для громади мікрорайону Сабарів у Вінниці ми доставили необхідний одяг, взуття та іграшки.
Значну частину своєї енергії я спрямовую на благодійну підтримку науки та освіти. Донецький національний університет імені Василя Стуса отримав від нас мікроскоп, термопот і канцелярію, а спільно з колегою-депутатом ми передали 15 планшетів для студентів. Для факультету хімії, біології і біотехнологій ДонНУ ми придбали мультимедійний проєктор та екран, а у 2022 та 2023 роках діти співробітників цього факультету отримували від нас новорічні подарунки. Подібну підтримку у 2022 році (кольоровий принтер та подарунки для дітей працівників) ми надали й Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України.
Ще одна важлива історія підтримки закладів освіти відбулася у 2021 році. Під час візиту литовської делегації я відвідала Чонгарський дошкільний заклад освіти «Червона шапочка». Оцінивши умови, в яких перебували діти, мені вдалося залучити 500 тисяч гривень на повну заміну вікон у цій будівлі.
Окремий блок моєї громадської роботи — це екологія та зоозахист. Я виступила ініціаторкою Національної ініціативи «Екологія важлива», мета якої — підвищувати екосвідомість українців. Для цього ми організували тематичну вікторину до Дня довкілля (де дарували екологічні книги) та провели масштабний еко-арт конкурс «СмарагдоваInUA», переможці якого отримали велосипеди. Також я маю честь бути членом журі конкурсу журналістських робіт «Країна дружня до тварин».
Уся ця громадська діяльність об’єднує наші зусилля для підтримки найбільш вразливих категорій населення, захисту тварин та сприяння освітнім і екологічним проєктам, які щодня наближають Україну до гуманного та сталого розвитку.